Ґеральт із Рівії, відьмак Школи Вовка, виховувався у Каер Морхені й пройшов випробування Травами, що мало вбити більшість дітей-кандидатів. За три десятиліття на Шляху він зарубав стільки чудовиськ, що люди забули, як його звати, і кличуть просто Білим Вовком. Цірі — його дитя несподіванки за Правом Знегоди: він присягнув захистити її, навіть якщо доведеться піти проти всіх королів і всіх Капітулів Континенту.

Цірілла Фіона Елен Ріаннон — спадкоємиця Цинтри, в чиїх жилах тече Старша Кров ельфійських королів. Дитя несподіванки Ґеральта, вона уникла різні Цинтри і втекла від нільфґаардських розвідників, переходячи між світами завдяки крові ельфів. Емгір, Ложа й сам Вільгефорц полюють за нею: той, хто володіє Цірі, володіє Континентом — і тому вона не належить нікому.

Трісс Мерігольд, чарівниця Капітулу й порадниця короля Темерії Фольтеста, відома як Чотирнадцята з Содденського пагорба — її ледь живою винесли з поля бою, де загинули тринадцять колег. Майстриня цілющої магії, вона ховала Цірі в Каер Морхені й дала їй перші уроки Сили. Її серце давно належить Ґеральтові, та про це знає лише Йеннефер — і саме тому між трьома з них завжди стояв холод.

Йеннефер з Венгерберга — чорнокоса чарівниця з фіалковими очима, що народилася горбанькою й переробила власне тіло магією у Чарівній Горі. Майстриня телепортів, вона пройшла Содден, в'язницю Імперії та руїни Танеду, не зрадивши жодного зі своїх. Вона мати Цірі за зв'язком крові й вибору — і ладна знести гори Континенту, щоб дістатися дочки.

Юліан Альфред Панкрац, віконт де Леттенгоф — а для всього Континенту просто Любисток, найкращий бард Оксенфурта. Жоден його куплет не врятував жодного королівства, але кожна друга балада зробила Білого Вовка легендою у тавернах від Новіграда до Каедвена. Любисток наспівав надто багато елегій про чарівниць, аби котрась із них коли-небудь підняла на нього руку.

Еміель Регіс Рогеллек Тердатан — вищий вампір віком у чотири століття, цирульник і алхімік, який давно зрікся людської крові на користь мандрагори. У Дружині Ґеральта, що йшла рятувати Цірі через охоплений війною Континент, він був голосом розуму поряд із Кагіром та Любистком. Регіс зчитує справжню природу істот так, як люди читають слова на пергаменті: жоден маскарад перед ним не вистоїть більше за одну ніч.

Золтан Хівай — гном-найманець із Махакаму, ветеран Содденської битви та один із небагатьох, хто пройшов розгром Реданської піхоти живим. Його сокира Сігілль зрубала більше нільфґаардських шоломів, ніж він сам зміг порахувати наступного ранку у шинку. Махакамці своїх не лишають: коли пахне нічною різнею, Золтан знаходить сліди крові швидше за слідчого з Венґерберга.